рознімити
Рознімити, -млю, -миш, гл. Возвратить нѣмому способность говорить. Соломон був німий.... А Пречиста Діва почала просити Господа Бога, шоби.... його розніжив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 53.
Том 4, ст. 53.