розжеврітися

Розжеврітися, -ріюся, -єшся, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 44.

Випадкові слова

Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.

повністю...

Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.

повністю...

Перешкрябнути, -ну́, -не́ш, гл. Перецарапнуть.

повністю...