розжаляти
Розжаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розжалити, -лю, -лиш, гл. Разжалобливать, разжалобить. Най я довше не думаю, най серця не розжаляю. Десь у тебе, Марусе, кам'янеє сердечко: вечір стоїш, не заплачеш, матінки не розжалиш. Батенька розжалила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 44.
Том 4, ст. 44.