Перейти до вмісту
Словник Грінченка

розгадувати

Розгадувати, -дую, -єш, сов. в. розгада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать, разгадать, истолковать. Бабусенько-голубонько, розгадай мені сон. Чуб. Т. 769. Дівчачу натуру трудно розгадати. Кв. I. 22. Розгадати загадку. 2) Раздумывать, раздумать, вспомнить. Задумався, розгадав всьо, що коли учинив, взяв го такий жаль. Гн. II. 143. 3) Раздобывать, раздобыть, найти. Котл. Ен. IV. 51.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 37.