робітний
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна. 2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Том 4, ст. 26.