різак
Різак, -ка, м. 1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ. 2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ. 3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. 4) = різачка. 5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). б) — степовий. Falcaria Rivini Host. 6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака. 7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 21.
Том 4, ст. 21.