Перейти до вмісту
Словник Грінченка

редька

Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. ЗЮЗО. І. 133. б)дика. Raphanus Kaphanistrum L. ЗЮЗО. I. 133. Любить, як собака редьку. Ном. № 5078. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. Ном. № 3448. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. Сосн. у. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. редечка. Мет. 120.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.