ревний
Ревний, -а, -е. 1) Горькій, горестный. Ревні сльози. Плачем ревним я заплакав. 2) Искренній, задушевный, трогательный. Вислухай, Боже, ревну молитву. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він (Шевченко) підняв прості хатні розмови до високої пісні і разом зробив із них ревну, сердечну лірику і величний епос.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Том 4, ст. 9.