рачити
Рачити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. Як бачать, так і рачить. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Том 4, ст. 8.