пупець
Пупець, -пця́, м. 1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. 3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. 4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Том 3, ст. 499.