прядіво
Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. І прядива на вірьовки не настачишся. Ум. прядивце́. Прядивце чесала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Том 3, ст. 494.