прочищати
Прочищати, -ща́ю, -єш, сов. в. прочистити, -щу, -стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Том 3, ст. 490.