простяка
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.
Том 3, ст. 483.