Перейти до вмісту
Словник Грінченка

проспівати

Проспівати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4. 2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 481.