виволанка
Виволанка, -ки, ж. 1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. 2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Том 1, ст. 150.