Перейти до вмісту
Словник Грінченка

виволанка

Виволанка, -ки, ж. 1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. ІІІ. 257. 2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. І. 34.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.