прихиляти
Прихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить къ чему, склонить, преклонять, преклонить. Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок. 42) Не має де голови прихилить. Їй нігде бідній було жить, головоньки на старість прихилить. і неба їм прихилив би. Готовъ все для нихъ сдѣлать. Рад би я небо прихилити, та не хилиться. 2) Притворять, притворить. Прихили двері. 3) Склонять, склонить, расположить къ кому. Прихиляймо його до нас.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 449.
Том 3, ст. 449.