пристигати
Пристигати, -га́ю, -єш, сов. в. пристигти, -гну, -неш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Дині стали пристигать. 2) Застигать, застичь, постичь. Пристигла його нічка. Як пристигла козака нетягу нещасливая година, злая хуртовина, то відцуралася і притаманная родина. 3) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣвать, приспѣть. Баба-яга уже скоро сюди пристигне. Пристигла година. Пристиг у саму пору до старого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 442.
Том 3, ст. 442.