приспівати II
Приспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. приспіти, спію, -єш, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣть. Жито поспіло, приспіло діло. Отцевська — матчина молотва у купецтві, і в реместві, і на полі, і на морі на поміч приспіває. 2) Поспѣвать, поспѣть, созрѣть. Вже вдовонці пшениця приспіла. 3) Застигнуть. Смерть старих приспіла швидко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 440.
Том 3, ст. 440.