вибранець
Вибранець, -нця, м. 1) Избранникъ. 2) Рекрутъ. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Ум. вибранчик. Вибранчиків до війська змусили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 146.
Том 1, ст. 146.