примістка
Примістка, -ки, ж. 1) Ступенька въ запічку для восхожденія на печь. 2) Подмостки; временный столъ, скамья. Я старцям сім кіп самими копійками роздав, ба й вони, пообідавши на дворі на примістках, рахувались росходиться. 3) = примостка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 426.
Том 3, ст. 426.