приголовок
Приголовок, -вка, м. 1) = приголовач 1. 2) = приголовач 3. 3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Ум. приголовочок, приголовчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Том 3, ст. 412.