прибік
Прибік, -бока, м. 1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами. 2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Том 3, ст. 406.