пошпурити

Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.

Випадкові слова

Присолювати, -люю, -єш, сов. в. присолити, -лю́, -лиш, гл. Присаливать, присолить. Не присолювала й не затовкувала страви. Г. Барв. 92.

повністю...

Щипучий, -а, -е. 1) Щипаючій. Конст. у. 2) Ѣдкій. Конст. у.

повністю...

Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.

повністю...