вершник
Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Том 1, ст. 141.