потреба
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу.. Про його потребу я дав йому. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 381.
Том 3, ст. 381.