потерпати
Потерпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Злодій їден за другого потерпає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Том 3, ст. 377.