потентат
Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. Ненаситні владицтвом потентати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 377.
Том 3, ст. 377.