потебня

Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. Ум. потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 376.

Випадкові слова

Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.

повністю...

Обдзьобати, обдзюба́ти. Cм. обдзьобувати.

повністю...

Зверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Закружиться, завертѣться. Таку ману пустив, шо я так на місці й зверететелась. Черк. у.

повністю...