порскливий

Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.

Випадкові слова

Обдертус, -са, м. Оборвышъ, сорванецъ. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами, а ви, обдертуси, зовете тільки майстром. Чуб. I. 154.

повністю...

Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у.

повністю...

Ступований, -а, -е. Валеный. Стулюване сукно.

повністю...