поринути 2
Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Том 3, ст. 343.