попри
Попри пред. 1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Йду попри корчму, коли щось співає. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько. 2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і коти люде до нині годуют сі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 336.
Том 3, ст. 336.