попід
Попід пред. 1) Подъ. Попід темним гаєм. Попід очі смуги. 2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 328.
Том 3, ст. 328.