поперехвалювати

Поперехвалювати, -люю, -єш, гл. Перехвалить (многихъ). Поперехвалювали моїх дівчат, ліниві стали прясти. Харьк.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 327.

Випадкові слова

Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». Кременч. у. 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.

повністю...

Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ. Шух. І. 230.

повністю...

Доци́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться ци (зовъ козы). Употреблено въ вертепной драмѣ въ слѣд. сценѣ: Клим: Ци-ци! Коза: Меее! Клим: Ци-ци! Козо: Меее! Прячется подъ Иродовъ тронъ. Клим: Отеж доцикався! й козу загубив. Маркев. 63.

повністю...