пообливати

Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали. Славяносерб. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 315.

Випадкові слова

Унатуритися, -рюся, -ришся, гл. Развиться физически. Худе собі дівча, ще не внатурилось. Харьк.

повністю...

Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.

повністю...

Дова́люватися, -лишся, -єшся, сов. в. довали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. Коли б же нам до города довалитися, ой час гному отаману поклонитися. Чуб. V. 1011. Як нам до пекла досолитись? Котл. Ен. 2) Набрасываться, наброситься на ѣду. Ото доваливсь до миски, як свиня до корита. Доваливсь, як віл до браги. Ном. № 12199.

повністю...