помучити
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 301.
Том 3, ст. 301.