помічниця
Помічниця, -ці, ж. Помощница. Бриця в пашні помішниця. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Том 3, ст. 298.