поміряти
Поміряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. — ніжки, ручки дитині. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати... як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 297.
Том 3, ст. 297.