поминутися

Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Грин. III. 224. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу. Чуб. V. 517.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 296.

Випадкові слова

Зла́гідливий и злагідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.

повністю...

Обиймиця, -ці, ж. Узкая дощечка, которая накладывается на дрань, когда изъ нея выдѣлывается коробка, для того, чтобы дрань не ломалась. Сумск. у.

повністю...

Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.

повністю...