помийниця
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. 2) Бранное слово для женщины. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Ум. помийничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Том 3, ст. 295.