помертися

Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться. Чуб. V. 517.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.

Випадкові слова

Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.

повністю...

Упослі нар. Потомъ, послѣ. Обід дуже великий зробили упослі. Рудч. Ск. II. 148. Не зв'язуйся з лихим спершу, так і впослі бачить не будеш. Ном. № 2861.

повністю...

Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.

повністю...