помело
Помело, -ла, с. 1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело. 2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи. 3) Раст. Viscum album, омела. Ум. помельце́. Помельце замело.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Том 3, ст. 294.