помалу
Помалу нар. 1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. 2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай. 3) Медленно, не спѣша. Ой ходімо, пане-брате, на той кут помалу. Ні, каже, не біг, — я помалу йшов. Ум. помаленьку, помалесеньку, поманесеньку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 293.
Том 3, ст. 293.