полічити
Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Том 3, ст. 285.