покадити
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Том 3, ст. 269.