позатикати
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 260.
Том 3, ст. 260.