ванькир

Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 125.

Випадкові слова

Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).

повністю...

Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.

повністю...

Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.

повністю...