погрожувати

Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. К. Кр. 38. К. Бай. 74. Король погрожує нас руйнувати. К. ЦН. 249. Що ж ви тепер мені погрожуєте'? К. ХП. 35.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.

Випадкові слова

Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.

повністю...

Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок! Загад.

повністю...

Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.

повністю...