погодувати
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 233.
Том 3, ст. 233.