повитирати
Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Том 3, ст. 217.