повершити
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. 2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 210.
Том 3, ст. 210.